Діти, що бачать світ інакше
Адаптувати дітей з особливими потребами у суспільне життя – мета, досягаючи котру, суспільство вирішує відразу дві задачі. Допомагаємо дітям, а самі вчимося співчуттю, намагаємось дивитись на світ їхніми очами. І хто з нас більше потребує допомоги – це ще відкрите питання...
В Бахмуті працює єдиний дитячий садочок №24 «Сонечко», де приймають дітей з особливими потребами. Заняття з дітьми тут проводять індивідуальні, бо діти живуть у «власному світі», мало кого пускають до себе та потребують особливого підходу.
Більше року тому, завідуюча дитячим садочком Ірина Рижих прийняла пропозицію від Олександра Чмирьова – вихователя фізичної культури, тренера команди по флорболу «Бахмутські леви» - займатись цим незвичайним видом спорту зі своїми вихованцями.
Більше року тому, завідуюча дитячим садочком Ірина Рижих прийняла пропозицію від Олександра Чмирьова – вихователя фізичної культури, тренера команди по флорболу «Бахмутські леви» - займатись цим незвичайним видом спорту зі своїми вихованцями.
«Спочатку, у мене були сумніви. Я вважала, що наші діти не готові до групових занять, що нічого з цієї затії не вийде. Але, Олександр мені постійно говорив: «Все буде добро, все вийде». Та я погодилась» - згадує про початок спортивних занять по флорболу Ірина Рижих.
Олександр Чмирьов знайомився з діагнозами дітей, шукав різні підходи до них, регулярно проводив заняття. Завідуюча дитсадочком боялася, що пройде два-три місці, тренер не побачить віддачі та закине свою справу. Але вийшло інакше.
«Олександр – з таких людей, що цілеспрямовано йдуть та досягають результату. А діти – вони зовсім змінились. Спочатку на заняттях дітлахи були скуті, один-два сміливих займались з тренером, останні просто дивились. Поступово, всі почали брати ключки в руки та займатись спортом. Вони дуже полюбили Олександра, чекають на вечір, бо знають, що він прийде проводити заняття. Тепер, я сама постійно говорю,що потрібно продовжувати такі заняття» - говоре Ірина Рижих.
«Олександр – з таких людей, що цілеспрямовано йдуть та досягають результату. А діти – вони зовсім змінились. Спочатку на заняттях дітлахи були скуті, один-два сміливих займались з тренером, останні просто дивились. Поступово, всі почали брати ключки в руки та займатись спортом. Вони дуже полюбили Олександра, чекають на вечір, бо знають, що він прийде проводити заняття. Тепер, я сама постійно говорю,що потрібно продовжувати такі заняття» - говоре Ірина Рижих.
Завідуюча каже, що у тренера власна, цікава методика. Коли дитина забиває гол, то всі голосно та весело кричать «Ура!», аплодують кожному, він постійно їх хвалить, підбадьорює. Помітні результати: у дітей поліпшилась мова, стали виявлятись позитивні емоції. А викликати гарні емоції у таких дітей – це найголовніша задача для вихователів.
Батьки також помічають зміни, і навіть ще маленьких дітей – трьох рочків – просять взяти у групу по флорболу.
«Матвій дуже полюбляє грати з м'ячем. Та хоча він ще малий, все рівно постійно спостерігає за дітьми, які грають. Олександр каже, як сину виповниться чотири роки – буде брати його у команду. Я дуже чекає на це» - розповідає мати Матвія – Наталія.
«Матвій дуже полюбляє грати з м'ячем. Та хоча він ще малий, все рівно постійно спостерігає за дітьми, які грають. Олександр каже, як сину виповниться чотири роки – буде брати його у команду. Я дуже чекає на це» - розповідає мати Матвія – Наталія.
Вікторія, виховує сина Єгора сама. Вдячна Олександру, що він присвячує свій час для особливих дітей.
«Мій син, хоч і небагато, але отримує чоловічу увагу. Він по натурі лідер, постійно хоче, щоб було по його волі, а заняття в команді допомагають йому вчитись спілкуватись з іншими дітьми, поступатись» - розповідає Вікторія.
«Мій син, хоч і небагато, але отримує чоловічу увагу. Він по натурі лідер, постійно хоче, щоб було по його волі, а заняття в команді допомагають йому вчитись спілкуватись з іншими дітьми, поступатись» - розповідає Вікторія.
Вікторія, в цьому році, за запрошенням Олександра, змогла відвідати західну Україну, коли вони з сином та командою «Бахмутські леви» їздили на спеціальну олімпіаду. Жінка згадує лише позитивні відчуття від подорожі та задоволена, що тренер турбується за дітей.
Надія з сином Костянтином вже декілька раз відвідувала спеціальну олімпіаду в різних містах України. Розповідає, що діти змагаються не тільки по флорболу, а й грають в бочу та інші спортивні ігри. Навички командної гри, досвід спілкування з іншими дітьми під час гри переносять й в своє повсякденне життя.
«Спочатку син нервував, що м'яч під час гри належить не лише йому. Командна гра допомогла йому навчитись спілкуватись з іншими дітьми, вони краще знаходять взаєморозуміння між собою» - каже Надія.
Надія з сином Костянтином вже декілька раз відвідувала спеціальну олімпіаду в різних містах України. Розповідає, що діти змагаються не тільки по флорболу, а й грають в бочу та інші спортивні ігри. Навички командної гри, досвід спілкування з іншими дітьми під час гри переносять й в своє повсякденне життя.
«Спочатку син нервував, що м'яч під час гри належить не лише йому. Командна гра допомогла йому навчитись спілкуватись з іншими дітьми, вони краще знаходять взаєморозуміння між собою» - каже Надія.
Олександр Чмирьов викладає фізичну культуру в іншому дитсадочку, є тренером міської команди з флорболу та за власною ініціативою, на волонтерських засадах, займається з дітьми з вадами розумового розвитку.
«Раніше для мене результат був найголовнішим – тренування, досягнення у спорті я ставив вище ніж взаємовідносини між людьми. Займатись з дітьми з особливими потребами за стандартними правилами – неможливо. Ти щось робиш, тренуєш, ставиш цілі, і раптом ось – все пішло не так! Ці діти навчили мене дивитись на життя їхніми очами, я почав замислюватись над життям, вони розтоплюють мене серце» - каже тренер.
«Раніше для мене результат був найголовнішим – тренування, досягнення у спорті я ставив вище ніж взаємовідносини між людьми. Займатись з дітьми з особливими потребами за стандартними правилами – неможливо. Ти щось робиш, тренуєш, ставиш цілі, і раптом ось – все пішло не так! Ці діти навчили мене дивитись на життя їхніми очами, я почав замислюватись над життям, вони розтоплюють мене серце» - каже тренер.
Олександр постійно замислюється над новими способами залучення таких дітей у соціальне життя. Завдяки його знайомствам по всій Україні у спортивній сфері, бахмутські діти приймають участь в спеціальних олімпіадах, подорожують Україною, дивуються її чудовими місцями, знайомляться з іншими дітьми, вчаться спілкуватись зі світом.
Чоловік вважає, що особливі діти більше допомагають здоровим, ніж навпаки:
«Моя головна задача – розвивати волонтерство серед дітей, студентів, дорослих людей. За допомогою не лише спорту, а й тих занять, які люди вміють робити добре – фотографувати, малювати, складати вірші – треба адаптувати дітей у суспільство. І саме особливі діти розтоплять черстві серця».
Чоловік вважає, що особливі діти більше допомагають здоровим, ніж навпаки:
«Моя головна задача – розвивати волонтерство серед дітей, студентів, дорослих людей. За допомогою не лише спорту, а й тих занять, які люди вміють робити добре – фотографувати, малювати, складати вірші – треба адаптувати дітей у суспільство. І саме особливі діти розтоплять черстві серця».
Олександр вже має помічників не лише в Бахмуті, а й за кордоном. Представники Християнської Церкви з Нідерландів, американський спортсмен та волонтер Чад Лидл, депутати Бахмутської міської ради, міські бізнесмени надають фінансову допомогу та діти приймають участь у спеціальних олімпіадах, подорожують країною. Э певні результати - діти займають призові місця у спортивних змаганнях.
Велике бажання Олександра - зробити Бахмут столицею спеціальної олімпіади у Донецькій області, тим паче, що й спортивних ресурсів для цього достатньо - два спортивні комплекси у місті та ще один з басейном у районі.
Велике бажання Олександра - зробити Бахмут столицею спеціальної олімпіади у Донецькій області, тим паче, що й спортивних ресурсів для цього достатньо - два спортивні комплекси у місті та ще один з басейном у районі.
Матеріал публікується в рамках проекту «Розвиток новинної та аналітичної журналістики у ЗМІ Донецької та Луганської областей», що реалізується Громадською організацією «Інтерньюз-Україна» у співпраці з Об'єднанням українців у Польщі та за сприяння Польсько-канадської програми підтримки демократії, яка співфінансується з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади (DFATD). Матеріал доступний на ліцензії Creative Commons Uznanie autorstwa 3.0 Polska. Деякі права застережені на користь [назва авторів або інституції]. Дозволяється вільне використання твору за наявності вищезгаданої інформації, в тому числі інформації про відповідну ліцензію, власників прав та про Польсько-канадську програму підтримки демократії. Публікація відображає виключно погляди автора і не може ототожнюватися з офіційною позицією Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку Канади.
